Україна вже 29 років має державну незалежність. Однак за її остаточне утвердження все ще йде кривава боротьба.
Державна незалежність – це не шмат сала до кусня хліба. Незалежність – це право і обов’язок самому визначати, яким є наше життя сьогодні і яким воно буде завтра у наших дітей. Це відповідальність перед Богом, власною совістю і нащадками за сьогодення і майбутнє нашої малої і великої Батьківщини. Саме тому незалежна українська держава – наша найвища цінність, яку ми маємо зберегти як запоруку гідного існування України і українців серед народів світу.
Більше трьохсот років нашу долю визначали дяді з московського Кремля. Вони тримали наше життя у своїх руках, а коли ми хотіли звільнитися з цих рук – вони нас садили в табори і в’язниці, розстрілювали, морили голодом. Багато мільйонів українців заплатили життям за прагнення бути вільним народом серед вільних народів. Ми як ніхто в світі знаємо, скільки горя, сліз, крові, скільки людських життів доводиться платити нації, коли вона не має власної держави. Тому ми, як ніхто інший, знаємо: з незалежністю не жартують і нею не торгують!
Ми здобули незалежність 29 років тому. Але ті, хто змушений був випустити зі своїх пазурів українську незалежність, нікуди не ділися. Вони знову і знову хочуть нашої крові, без якої не можуть відновити свою імперію. Вони знову і знову йдуть на нас війною. Коли «холодною», а коли, як і сьогодні «гарячою». Наша незалежність знову оплачується кров’ю кращих українців. Але пам’ятаймо: з незалежністю не жартують!
У недавні найважчі для України часи, коли московська держава вкотре вдалася до зброї, аби змусити нас знову одягти московське ярмо, ми витримали цей удар, ми змогли збудувати армію, здобули історичне право мати свою церкву, утвердили свою мову, стали ближчими до Європи через безвіз, забезпечили зростання економіки. Бо все це – основа держави, основа незалежності.
Сьогодні українську незалежність знову підважують. На жаль, не без допомоги – свідомої чи по недолугості – нової української влади. Падіння економіки за останній рік – 20%, армія не отримує належного фінансування, євроінтеграція фактично припинилася, а в агресора випрошують мир і готові платити за нього нашою незалежністю.
Але ми обов’язково захистимо нашу незалежність! І від ворога зовнішнього, і, тим більше, від «п’ятої колони». Інакше бути не може, бо українці, як нація, невмирущі. І 24 серпня вічно буде нашим всенародним святом.
З Днем Незалежності, українці!
Leave a Reply